Біля струмка ошуканих надій З’явись до мене в образі жар-птиці, Ласкавим словом душу обігрій, Нехай довкола радість заіскриться. Дарма, що річка мрій пересиха Й на місці тім з’являється болото. Недоля вирішила так лиха, Посуху кляту мрію побороти. Тебе чекаю в морі сподівань, Його зсушити, мабуть, вже не вдасться. Мій вутлий човник, спробуй, зааркань – Дізнаєшся, що то за штука – щастя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
