Мирослава! А тобі подобаються власні рядки? Якщо так, то хотів би почути чим. Не ображайся лише, але коли вистачило мужньості дочитати до останнього рядка вірш, зітхнув із полегшенням. Адже, на превеликий жаль, останнім рядком ти поставила оцінку написаному. Було подумав, що ти зрозуміла це...
Не поспішайте розривати з поезією і не чекайте море коментарів і тим більше схвальних. Просто у одних є талант і як кажуть римою просто говорять. А іншим треба працювати щоб відшліфувати римоване слово. Хіба на усі Ваші попереднітвори були на 100 відсотків негативні коментарі? Звичайно ні! Тож не поспішайте розривати з поезією!
Діти - наше майбутнє, молодь - наша надія, а ось юність і названа юністю, що це і не дитинство, але і не зрілість. Якщо дитина слухає батьків, молода людина довіряє їм, то юна завжди пробує перечити дорослим, ображається на зауваження безпідставно. Проте, це перехідне і швидкоплинне. Думаю, що ви незабаром переконаєтеся в цьому. Не міг подумати, що людина з таким прізвищем так болісно сприйме коментар. КУЧЕРУК Мирослава, не залишайтеся наодинці. Приєднуйтеся до нас. Не ображайтеся безпричинно. Чекаю ... Віктор КУЧЕРУК.
Розриватися з поезією я ніколи не буду. Вона - моє життя. Я ніколи довго не працювала над віршами. Вони самі виривалися. Просто Ви, Did, втрапили саме на ті вірші, якими я раніше не писала, які для мене нові. Хотіла поекспериментувати. Я просто сприймаю все близько до серця. А з другої сторони критика надає мені наснаги. Хоча, бачу, і ці мої слова пусті. А КУЧЕРУКИ завжди перемагають. І прийде час, коли я всім покажу, хто ми. Але це буде не в цьому житті. Я опустила крила. Точніше, мені їх надрізали. Правді і ці слова пусті.
Мирославо, спочатку почніть працювати над мовою, а то у Вас суцільний суржик. І навіть якщо зміст у вірші не пустий, він нівелюється невдалою мовою. Тому треба просто працювати, гортати іноді тлумачний словник))). А "надрізані крила" - це ще говорить у Вас дитина. Поету не можна їх обрубати, хіба що засадити в Орську фортецю. Та й те - знайдуться захалявні книжечки. Тому годі ображатися й сумувати, вперед до зірок!))
В мене була депресія. І це не тільки через Ваші коментарі. На той час я так думала. А вірші свої ідеальними не вважаю, бо знаю, що над ними працювати ще довго треба.
Багато часу витрачається на виховну роботу, пошуки порозуміння. Ви там щось поекспериментували, подали матеріал, почули оцінку і відразу порівняли себе з птахом із підрізаними крильми. А якщо назавтра в школі дитина двійку отримає то що - не сяде більше за парту? Думаю - дитина просто вивчить урок.
Це було образне висловлювання. Крила мені ніхто не надріже. Я по життю оптиміст. Недавно пройшла негативна смужка, але тепер все нормально. До того ж я не прошу писати, що мої вірші гарні. просто прочитайте і напишіть чого бракує, а що сподобалось. От Катруся написала, що треба попрацювати над суржиком. оце я розумію критика.
Молодець, Мирославочко! Вийшли з депресії - прекрасно! Тільки наступного разу депресуйте на природі, не на людях, а то коментарі Вам страшно писати - хто зна, чим це закінчиться)))
Поезія буває розчаруванням , коли поет думає що він найкращий . А таке не завжди , а частіше майже , чи дуже рідко трапляється
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
-2
