Коментувати також можна з та

Сб, 24/10/20, 02:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Н. М. Сторінка творів [10]
Богданова Анна [16]
Кучерук Мирослава [45]
Цибульська Таїсія [141]
Голуб Валерій [18]
Анчаков Руслан [16]
Несмашна Галина [7]
Мельник Віталій [1]
Плахотник Назарій [4]
Винниченко Сашко [11]
Ксенія (Green_Tea) [5]
Діденко Анна [2]
Глоба Петро [59]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 549

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Полтавщини категорії та розділи української поезії, українська проза Кучерук Мирослава
 

Вірші
Lonely липень
А червень утік.
Ліниво проснувся наступній.
Протяг руки до сонця,
А ноги на землі.
Прив’ялим зерном
Повіє з-під ступнів,
Де ритміка вітру
Пульсує в траві.
Розкине всі шати
По ровах ромашки.
Самотньо під вечір
Зорі збирать
Від піде, а далі вже спати.
Lonely липень не хоче кохать.

*******
Я відламала
Шмат кохання,
Немов пиріг,
І кинула тобі до ніг.
Топч,
Топтав у серці, а тепер
Дивися в очі і
Топчи.
Я хочу бачити,
Як ти…
Навпомацки
Його знайдеш.
Не хочеш?
Чому сидиш?
Топчи ж!

Місто
Шапки будинків.
Панчохи доріг.
Хворі вікна
Світло малюють
З квартирної тиші.
Краватки дворі.
Карети пишуть,
Везуть своїх
господарІв.
Підігрує вечір
На струнах темряви.
Цокотить метро.
Люблю місто.
А ви?

Так плаче весна (До М.О.)
Залиті проміннями сонця
Стежки між беріз повелись,
Та ниє скорбота у серці –
Весняні дощі натяглись.
І плаче, розкинувши віти,
Верба в самоті, та без дна
Сліпий дощ шумить у зеніті –
Коханий, так плаче весна.
Так стоне у явора серце,
Так ниє в берізки душа.
Так листя по вітру несеться, -
Коханий, так плаче весна.
По вулицях змиті сліди
Лишають відлуння в калюжах.
І бризги чужої ходи –
Таємність. А може? А може…
І плачуть обмоклі сади.
І плаче верба, та без дна
Сліпий дощ летить все сюди, -
Коханий, так плаче весна.

Лишила (До Д,Д,)
Лишила наш роман у парку між беріз,
Можливо, хтось знайде, допише новий фініш.
Можливо, прочитає, зранить кілька сліз
Тихенько на листки старі і сірі.
Можливо, наш роман – то не сюжет Шекспіра.
Не пристрасний, не ніжний, не на вік,
А лише казка між душею й тілом,
Цілунків й дотиків яких утратив лік.
Я обернулася і просто так пішла
М’яким асфальтом від вчорашніх сліз,
Яким плакали ці очі, і душа
Лишила наш роман у парку між беріз.

Початок дощу
Гнав вітер хмари самовито:
У колісниці дід старий.
Хитаючи колосся жита,
Нагонив він коней сідих.
Ганяючи по небі хмари,
Мов піну терпкого вина,
У колісниці діти спали,
Не спала лише сивина.
Підгонивши букетом втіхи
Коней до жмені хмар,
Підплигуючи тріхи-тріхи,
Він завдавав новий удар.
І вдавились сльози болі,
На небі в хмарах синяки.
І дощ пішов – краплини волі –
Повічні друзі моряків.
Розплакалися білі хмари,
Одна пустила вже грозу.
І діти, що недавно спали,
Вже кидають в траву росу.


Додав: Mira (04/09/09) | Автор: © ----------
 
Розміщено на сторінці: Кучерук Мирослава
 
Переглянули твір - 2100 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Баштанка, акція Ice Bucket Challenge
00:01:18

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz