Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 22:58

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 60

Гостей: 59

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Кедик Світлана [96]

Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.

Рошко В’ячеслав [26]

Кузан Василь [39]

Бабічин Юрій [10]

Вихованець Леся [1]

Ісаєвич Михайло [47]

Марина Алдон [4]

Пальок Анна [79]

Хланта Михайло [18]

Бурдюх Микола [54]

Наталія Степа-Пеньора [2]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Медвідь Марія [1]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Рибар Тетяна [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Закарпаття	Кузан Василь

Цей поїзд

цей поїзд переїхав через моє серце

він просто виїхав з ночі
неначе з вокзалу
пройшов крізь груди
як через тунель
і понісся в небо
на крилах мого бажання

у четвертому купе
одного з вагонів
у запітніле вікно
дивилася
ти

ти
їла молочну «Мілку»
з лісовими горіхами
запиваючи «Живчиком»
з яблучним соком
і говорила по телефону
зі своїм
чоловіком

я був у твоєму житті
єдину ніч
але цей поїзд
переїхав через моє серце
і залишив у моїх грудях
місиво
яке ніколи не стане серцем
тому що ти ніколи
не станеш моєю

тільки мрією

Додав: kuzanv (07.12.2010) | Автор: © Василь Кузан

Розміщено на сторінці: Кузан Василь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2706 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 jakov-buga • 08:28, 07.12.2010 [Лінк на твір] Хоч і мрія,а все ж прекрасна... Ох і вміють же вони,ці дівчата,розбивать серця... 0Спам 2 kuzanv • 09:21, 07.12.2010 [Лінк на твір] Здається, що вони тільки тим і займаються... 0Спам 3 Shtanko • 13:49, 07.12.2010 [Лінк на твір] Пане Василю, здається, що такі поїзди-мрії часто проходять крізь серця, які здатні закохуватися. Згоден, що дівчата тільки те й роблять, що зваблюють до кохання і розбивають ці серця. Ось, як таку вагонну історію пережив і я: Як спалах наднової зірки – Із тисяч сонячних промінь, З’явилась в проміжку одвірка І заквітчала сяйвом тінь. Зоря втішає око світлом, Що досягає із небес, А ти волоссям своїм житнім Манила подихом чудес. І очі, наче два алмази – Такі прозорі і п’янкі, У серце вжалили одразу, Розкривши вії-пелюстки... Але ж коли б “Але...” не було, Чи мало б місце каяття? Все недоречно... Вже й забули, А мить пішла у небуття. Жаль, що все сталося як у Макаревича: і кожен пішов своєю дорогою, а потяг пішов своєю... А взагалі - сподобалось. :hands: :hands: 0Спам 8 kuzanv • 11:30, 12.12.2010 [Лінк на твір] Багато є схожих історій. Але закінчуються вони по різному. 0Спам 4 shetamara • 18:02, 07.12.2010 [Лінк на твір] Ой, хлопці, винуєте у всьому жінок. То ж поїзд у всьому винен! Хоча... житя, воно теж на поїзд схоже... 0Спам 9 kuzanv • 11:31, 12.12.2010 [Лінк на твір] Так. А ми - вічні пасажири! 0Спам 5 natalya-gurkina • 19:06, 07.12.2010 [Лінк на твір] 5! 0Спам 10 kuzanv • 11:31, 12.12.2010 [Лінк на твір] Дякую. 0Спам 6 Валькірія • 15:08, 08.12.2010 [Лінк на твір] Ця любов у поїздах, наче в полі вільний птах - Не впіймаєш її в руки... Лиш у серці біль розлуки 0Спам 12 kuzanv • 11:33, 12.12.2010 [Лінк на твір] А що нам залишається робити? 0Спам 7 rivnyanin • 20:42, 09.12.2010 [Лінк на твір] Бувають зустрічі... І єдина користь від них - гарні вірші 0Спам 13 kuzanv • 11:34, 12.12.2010 [Лінк на твір] Від таких зустрічей... Думаю, не єдина користь вірші... 0Спам 11 kuzanv • 11:32, 12.12.2010 [Лінк на твір]

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі