Знову актуальний вірш (вже другий на сьогодні). Герой вірша - людина, яка живе мріями. З однієї сторони це добре, а от із другої - важко сказати. Тема цікава, сучасна, навіть болюча, для великої кількості користувачів. Згодна, що можуть виникати симпатії і те, що заставляє битися серце вже не назвеш віртуальним, а тільки реальним. Але... такі відносини просто намріяні і кожен бачить через хвилі і мегабіти те, що б хотів бачити. Бо якщо, навіть, людина відкривається і показує себе такою, якою вона є, то життя зовсім інше і у деяких життєвих ситуаціях кожен із нас може бути непередбачуваним (як кращим, так і гіршим). Але жити такими емоціями теж гарно, гірше розчаровуватися. Хоча, усяке буває, а якщо це комусь допомогло стати щасливим, то краще для них. Я тут просто написала роздуми "вголос".
5-ть!!!! Класно! Клята глобалізація!!!! Гармонія з природою спотворена... Що лишається... Щоденні переполохана міста... А ще п’яні села... Вибір невеликий... Інтернет є позитивним для обміну інформації, але не для життя...
Ось наприклад моя знайома з Новосибірську... Познайомились також по Інтернету... Але ми обмінюємося інформацією та досвідом так би мовити... Тобто допомагаємо один одному в різних аспектах... Вона найшла в Інтернеті декілька "фраз" на цю тему...
Если в слове "работать" сделать 8 ошибок, то получиться слово "интернет".
Полная зависимость от интернета - это когда окно браузера запущено просто так, для спокойствия души.
Інтернет – це хвороба…Він, як алкоголь. Головне не зловживати!
Думаю і про роботу теж можна так сказати. Добре, коли усе у міру. Головне, щоби це не шкодило сім*ї, близьким людям. Звичайно, коли є гарна робота і забезпечена сім*я і Ви працюєте цілий день, то від рідних людей Ви пізніше почуєте слова що не приділяєте їм достатньої уваги. Від пустого снування в мережі Інтернет звичайно раніше це Вам скажуть.
Одна знайома жінка, я з нею познайомився в інтернеті, розповіла мені про своє кохання до 23 річного хлопця. Їй 34. У неї діти , чоловік. Вона забезпечена повністю, я би сказав що навіть достатньо багата.Так от, цей молодик вправний альфонс. Він настільки її переконав у свому великому і чистому коханні, що мало що бракувало щоб вона залишила сім"ю.Мені це коштувало багато ночей проведених біля монітора, немало нервів і навіть грубих слів.Я переконував її в протилежному. Дуже часто молодому мужчині для самоствердження потрібно розбите жіноче серце.Довго описувати , але мені вдалося їй відкрити очі. Вона була вражена і пригнічена. Зараз пише що я її ангел-охоронець. А усе дуже просто. Вона закохалася в слова і в портрет на моніторі,намалювала собі світ, який вона б хотіла. Хлопчина знав що написати жінці, яка має все, але якій бракує кохання. Вона мені показувала їх переписку. Як там все було гарно і ніжно, це треба було почитати. Але там були тільки гарно підібрані слова, як підмітила Тамара В життєвих ситуаціях все по іншому. У віртуальному світі ми всі добрі і вразливі. Чесні і віддані.Любим справедливість і будим боротися за неї до кінця. Але ж це віртуальний світ. В житті все по другому. Вірш гарний, мені сподобався дуже, але мушу сказати про обережність. Олексію, вона Вам не завадить. Кохання у неті, це як обід по телефону. Усе гарно і смачно приготовлено, але ситим не будеш. Але якщо я помилився у даному випадку, то я буду тільки радий.
Тема вірша - це наше реальне життя.Він написаний під впливом розповідей знайомих які живуть в інеті...Закохуються ,сердяться , миряться і все це в тому віртуальному світі які самі для себе створили..Якби реальний світ був бездоганний то не шукали б кращого життя в іншому віртуальному!Автор вірша й сам помічає залежність від інету , без постійного контакту з друзями які розкидані по всьому світу , без дружньої поради і без критики ....Тому залишається користуватися , сприймати інет , використовувати для своїх цілей але... Як завжди в кожній справі, з розумом без фанатизму...Дякую за чудові коментарі на мій вірш, який сприйняли як тему для обговорення, мені приємно що вдається зацікавити Вас!
А за твір дякую, пане Олексіє. Усе чудово Ви описали - і мегабіти і радіохвилі. Ніколи не думав, що можна так прикрасити байти, біти, мегабайти!!! Відмінно!
+1 до рівня довіри-репутації. До речі, це не тільки за цей твір, а й за інші, опубліковані раніше. І вітаю у новій групі користувачів - "Управляючі". А ще тримайте нагороду - - за красиву поезію!
Дякую Василю !За довіру , репутацію і за " Управляючі". Напишу відверто ...приємно тоді коли ти пишеш , люди читають і їм подобається.І користуючись нагодою хочу й Вам подякувати за створення цього сайту. За короткий термін він завоював хорошу репутацію і все більше і більше людей реєструються ...Тут дружня атмосфера і є бажання допомогти один одному.І ще одне , дякуючи сайту тепер я маю хороших друзів з якими спілкуюся й за межами цього ресурсу...Дякую!
Читаю. Все мудре і зрозуміле, і таке близьке... Нема великих слів. У тому вірші малі слова говорять величчю нинішнього дня.Це тішить когось такого як я, який може читати і розуміти поезію без слровника. Щира подяка Вам!
Дуже гарний вірш, Олексію! Дуже життєвий. Я сама мало не весь час живу в Інтернеті. Спілкуюсь тут куди більше, ніж в реальності! Реальність, натомість, така побутова! У мене самої був такий роман, який, коли перейшов у реальний простір, швидко згас! Проте віртуальні романи, якщо до них ставитись не надто серйозно, такий гарний засіб від заниженої самооцінки. Зокрема для жінки, хоча то вже зовсім інша розмова...
Що ж до вірша: легко, гарно написано... читаєш на одному диханні, а потім так хочеш перечитати ( якщо перечитати хочеш - то вже більше будь-якої оцінки!)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
3
- за красиву поезію! 
