Зелені квіти із пластмаси, і ваза також не кришталь, не віддзеркалює прикраси, стола облуплена емаль. Мій стіл де стосами папери, де пошук рими на слова, де не завжди вдаються перли. під довгий скрип мого пера.
Але без суму і в надії, рядки складаю у катрен свої бажання не дозрілі , розпорошив на безліч тем. Нехай сміються критикани, про риму кажуть і стопу. А я пишу, про біль і рани, надію маю - не в пусту!
Ще напишу і про кохання, про осінь,квіти і весну надіюсь рима не остання, ще напишу про їх красу…
Щось на сайті почали говорити наші чоловіки про останні і не останні вірші...... Хлопці, а ну стоп - я грудьми (на амбразуру лягла))) закриваю шлях до останнього вірша! Нізя!
І я надіюсь: не остання! Та що папери на столі! Йдуть довгоногі рими : Таня, Оксанка, Катя, Наталі... І як про них не написати Тим критиканиськам на зло? Нехай не перли й не "карати", - Аби лише перо було!
Писати треба і старатись і далі буде в продовженні кожна мить
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
