Не прибідняйтеся, Олексію! Думаю і вірю, що не з одними мріями йдете на суд божий. Вірш сподобався зрозумілим занепокоєнням про те, що залишаємо на землі після себе.
Хай краще питають, ніж лишать байдужо, Хай, навіть, засудять за мідний п'ятак, Та знатимеш Ти, вже напевне, мій друже, Що жив не даремно і вмер не за так.
Мрії... ряди нездійснених... Але стільки здійснених мрій! Чомусь ми сумуємо за тим, що б могло статися, а не радіємо тому, що маємо... Як там у Пушкіна: "Мечты, мечты, где ваша сладость? Ушли мечты..." У нього був жартівливо інронічний вислів. Мрійте, шановні мої, це допомагає жити!
Хороший Тамаро рецепт,давно використовую ці рекомендації,вірніше вони до мене самі прийшли ,без сторонньої допомоги.Інколи просто допомагають комфортніше себе почувати в цьому складному,буденно-сірому житті!Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.