Не прибідняйтеся, Олексію! Думаю і вірю, що не з одними мріями йдете на суд божий. Вірш сподобався зрозумілим занепокоєнням про те, що залишаємо на землі після себе.
Хай краще питають, ніж лишать байдужо, Хай, навіть, засудять за мідний п'ятак, Та знатимеш Ти, вже напевне, мій друже, Що жив не даремно і вмер не за так.
Мрії... ряди нездійснених... Але стільки здійснених мрій! Чомусь ми сумуємо за тим, що б могло статися, а не радіємо тому, що маємо... Як там у Пушкіна: "Мечты, мечты, где ваша сладость? Ушли мечты..." У нього був жартівливо інронічний вислів. Мрійте, шановні мої, це допомагає жити!
Хороший Тамаро рецепт,давно використовую ці рекомендації,вірніше вони до мене самі прийшли ,без сторонньої допомоги.Інколи просто допомагають комфортніше себе почувати в цьому складному,буденно-сірому житті!Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
5.0.
і дає силу жити.
