Я стану братом
для монаха,
Колишній знову буде стан. Любов я покладу на плаху, Піду у
спокій вільно сам.
В келійні стіни - вогкі, голі,
в ікони срібні, золоті.
Гріхи молитиму до болю,
А головне - на самоті!
Мій шлях у храм - уже сьогодні,
Затерти образ і твій лик.
Втомили репліки холодні,
І слово кожне, й думка - "в штик"!
Я повернуся в стан торішній,
Де тихо, штиль – неначе мрець.
Спокійний буду і безгрішний,
Сумний, самотній…Це кінець!
Любов я покладу на плаху Піду у спокій вільно. Сам. і ще: Мій шлях у храм. Уже сьогодні Затерти образ і твій лик. Втомили репліки холодні І слово кожне, й думка - в штик!
Олексію, я маю надію, що це всього лиш вірш про Вашого героя. Хоча почуття важкі, але все переживеться, пройде і, наступить у Вашій душі весна. Потерпіть трішечки.
Вся справа в тому, що стати монахом - це не покарання і далеко не кінець. Любов на плаху - ось кінець, а для поета - смерть. Любіть, страждайте... і творіть!
Дякую!Автор мав на увазі стан ліричного героя, коли йому вже обридло все...І він хоче повернутися в життя без спокус, в спокій у стан, який був у ЛГ раніше...Монах це як образ, відносно безгрішного життя...Дякую за коментар!
А автор пишучи вірш не пропустив почуття ліричного героя крізь себе? Як ні, то то виходить фальшиво. А я знаю що ви не любите пафосу. Тому нехай буде щиро, так красивіше, адже ліричний оерой це завжди частина автора. До речі, кінця без початку не буває. З повагою, Світлана
Світлано дякую!Прошепотів на вухо мені ЛГ тему...Наскільки мені вдалося передати, не мені судити, а вам, фальшиво чи ні звучить.Якщо дивитися на загальну оцінку віршові, то мабуть фальшиво, бо стоїть чотири.А може якісь інші чинники спрацювали на пониження оцінки.Хоча вона мені і не важлива.Підтримую на всі 100%, про початок і кінець - логічна дія.Дякую за змістовний. і цікавий коментар!
Була така правдива історія, що студенток повели на екскурсію у чоловічий монастир, от одна поспорила, що спокусить гарненкого монаха-кухаря: зайшла на кухню, рздяглася і лягла на лавку... А той як побачив її, пехрестився облив і гарячою водою. Довго дівка "спокушаа" лікарів бо нічого не могла одягнути на себе, поки рани не загоїлся...
Дякую! Всі ми постійно під впливом різних настроїв, як губка вбираємо в себе те, що навкруги нас, яке впливає і направляє...Це мабуть і є ті стежки, я фаталіст і вірю у долю, ми мало маємо шансів кардинально впливати і змінювати основні напрямки.Хоча я знаю, що багато людей з пафосом будуть говорити, що ми самі куємо свою долю...Дякую за коментар!
Дякую!Я вже піддався загальному настрою, ЛГ також дозволив переходити з серйозного на жарти, тому і фотографії відповідно до теми...Дякую за коментар!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")