Алла, дякую за коментар!Я теоретично уявив собі, як це...І ось така намалювалася картина.Хоча підписано одній конкретній людині, а мав на увазі всіх наших там...
"Не сыпь мне соль на рану"... Ой, що це я... Не підливай масла у вогонь... Дякую, Льошо, за розуміння. Чорнобривці, айстри і смородину привезла і посадила тут. Цього року також кроп посадила але він не зійшов. Світлана Луцкова, каже, що у горщиках висадила щавлик, то такий гарненький виріс. А ти,мабуть, був там, де я народилася, бо так точно написав про молоко. Мій син каже, що на Україні воно найсмачніше, бо тут ми купуємо у магазині.
До чого тут моє" Ага" Задумався мабуть Класна річ Ностальгія. Цеж як люди мають впадати у неї, якщо щавель, кріпець, смородину, і різні квіти везуть з України щоб висаджувати закордоном А може це якиїсь невидимий енергетичний помічник.......ну, щось живе, з рідного саду, дому. Гарно Олексію. 5
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
2
А може це якиїсь невидимий енергетичний помічник.......ну, щось живе, з рідного саду, дому.