Повір, мине розлуки ніч, Що на дні серця оселилась. Ти пригадай, як ви іскрились Від щастя бути віч до віч! У диво віри не втрачай - Воно ще трапиться не раз! Почуй в вітрах відлуння фраз, Що з вуст Коханої злітають...
Я невільник у тебе в полоні, Раб обставин, звичок лакей. Мучать думи глибокі, бездонні, Не приходить у спальню Морфей. Ти дай знак мені жестом чи словом, Натякни, біля ніг буде раб... Прилетить в блискавиці із громом, У морози, в густий снігопад.
Олексію, весна наближається. Сподіваюся, вона принесе Вам дива, навіть якщо Ви в них зневірилися. А щодо твору - сподобалося. Дуже романтично. З повагою
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
