Немилосердна ера, ера злоби і гніву. Болі у грудях, давлять тонни бетонних плит. Трачу на вітер сили, майже немає віри, Душу розколе навпіл те, що тепер болить.
Промінь надії гасне, темінь густа в тунелі, Ноги мої відчули холод підземних вод. Руки тягну у протяг, де ті до світла двері? Швидко росте напруга в тисячі тисяч вольт.
Битий іду по лезах шляхом усіх гонимих, Сам у собі блукаю, згасли мої вогні. Бранець емоцій диких, фарби згущаю в римах, Світ не такий паскудний, будуть ще кращі дні… 06.02.11.
Дякую, як кажуть -"нічого особистого".За один день отримав три телефонних дзвінка, люди розповідали про свої проблеми і вони проходили крізь мене, дійсно, що ера злоби і гніву наступає на нас...
Пане Олексію! Я вам дуже співчуваю і чудово розумію!Але знаєте люди не можуть житти без проблем і це дуже важко коли ти нічим не можеш допомогти! Проте ваша кінцівка весела і я переконана!!!! " будуть ще кращі дні…" і всім бажаю віри і вам пане Олексію також!Вірш трішки сумний але правдивий! Дякую!
Олександре, дякую!Перехвалюєш ти мене.Хоча написав і отримав задоволення, я місяців зо два вичитував старі, готував до збірки, а це закінчивши ту роботу сів за нові...
Гарний, Олексію, ритм вірша. Особливо відчувається з другого стовпця. Набирається розмах думки і почуттів. А останній - обнадійливий. Сильно. Уся палітра фарб.
Тут вже залежить від масштабності думок. Для віршів грайливого змісту - струмочок, Для планетарних - повноводна річка. Хоча це і необов'язково. Головне впіймати ритм вірша. Другий стовпчик кілька раз перечитав. Сподобався.
Мабуть що саме так!Хоча як правило то залежить все не від розміру, а саме від думки, настрою і так далі.Якщо з власного досвіду, я чим серйозніший вірш тим більший розмір вибираю, під нього легше слова підбирати, тоді є можливість складніші римові поєднання і більший вибір складних наголосів, але це кому як...
Щось схоже відбувається і в мене. Десь, на початку, просувається форма вірша. А потім повільно вибудовується його зміст. Правда ці багатоповерхівки, зазвичай, потребують більше зусиль. Але головне, щоб моглося і творилося.
Так, головне щоб писалося!Інколи як по шаблону, а інколи вірш проходить свій короткий шлях, від задуму до реалізації менше чим година...Не задумуючись про розміри і теми він сам лягає...
Так!Якби це не називати, а хай пишеться...в самий незручний час( на роботі), чи не дає спати...Але щоб писалося!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")