Чт, 21.11.2024, 21:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Олексія Тичко [153]
Поезія Світлани (sveto4ka) [1]
Кримовська Софія [29]
Синьоок Тетяна [15]
Солодар Олександр [2]
Жулай Ірина [38]
Макаренко Євген [7]
Гевел Валерія [1]
Горлиця [1]
Порядочний Віталій [1]
Притула Людмила [15]
Апальков Олександр [8]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Черкащини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Олексія Тичко
 

Розбурханий вітер розвіє

Цвинтар для мрій, їх багато лежить під хрестами.

Цифри на дощечках - смерті  і дні, і роки.

У самоту і у братські могили лягали,

З ними прощалися мовчки і клали вінки.

Світлим надіям відкрита у темінь дорога,

Мрії померли, згоріли і дим сизий ліг.

До сатани не звертались, а тільки до Бога,

ще не почув  молитви і бажання усіх.

Реквієм в тиші луною звучить по довкіллю,

Мріям розтерзаним пухом хай буде земля.

Я незабудками  горбики рясно засію

Ще і барвінок вперемішку  – символ життя.

 

Сум і печалі розбурханий вітер розвіє,

Хмари свинцеві народять прозорі дощі,

Змиють намул і відродять нам вічне, нетлінне,

Будем боротись, у нас ще кипить у душі!

25.03.11р

Додав: 45tom (04.04.2011) | Автор: © Олексій Тичко
 
Розміщено на сторінці: Поезія Олексія Тичко

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1983 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 29
avatar
1 metman17L • 21:22, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Вони ж
такі чисті, як діти,
невинні, немов голубки...
Я плакав...
дивлячись на мрії,
на схилені їх голівки.

Лежали
поховані мрії,
так важко було щоб піти.
Хотілося
так їх зігріти,
хоч чимось би допомогти.

Та мрії
були в безнадії,
та мрії в безвір’ї жили.
І сірими
тінями зверху
над ними ці думи пливли.

avatar
3 45tom • 21:49, 04.04.2011 [Лінк на твір]
hands :hands: hands вдало продовжили!
avatar
5 metman17L • 22:01, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Це, Олексію, я взяв фрагмент з свого вірша... Коли читав... такий жаль навіяли, що і не знав, що відповісти.
Такі теми потрібні в нашому безтурботному сьогоденні. Вони змістовні, глибокі, хоча і відносяться до категорії "важких". Але це гіркі ліки, які, коли їх не випльовувати, стають солодким нектаром, бальзамом для наших зранених гріхами душ.
Дяка Вам за вірш.
avatar
6 45tom • 22:22, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Я зміст "розмазав"- це зробив зумисно, не хочу опускатися то банальних речей і описувати сьогодення.Дякую за розуміння!
avatar
7 metman17L • 22:27, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Щасти Вам.
avatar
8 45tom • 22:29, 04.04.2011 [Лінк на твір]
І Вам також!
avatar
9 metman17L • 22:38, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Отже, як це не прикро виглядає, знайшли повне розуміння біля могильних плит мрій.
avatar
2 jakov-buga • 21:33, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Хлопці!Обом відмінно. up
avatar
4 45tom • 21:50, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Якове, дякую!
avatar
10 Asedo1949 • 22:40, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Дуже гарний вірш! До болю, до щему душі дійшли слова, тільки з одним не можу згодитися, що Бог не почув, ні пане, Олексію, Він завжди чує наші молитви і бажання і завжди дає нам все вчасно і жодне із них не буде зроблине без Його на то волі. А закінчення на відмінно тільки не боротись, а творити. up yes
avatar
12 45tom • 17:24, 05.04.2011 [Лінк на твір]
Я написав - ще не почув молитви і бажання усіх.Може почує...Дякую!
avatar
11 shetamara • 15:07, 05.04.2011 [Лінк на твір]
А я б сказала: "Будемо мріяти!" - цього ніхто у нас не може відібрати і заборонити.
avatar
13 45tom • 17:25, 05.04.2011 [Лінк на твір]
Але, сумно що вони вмирають. Хоч і нематеріальні вони, але за ними шкодую... :)
avatar
14 COCODE • 20:57, 05.04.2011 [Лінк на твір]
Пишу на листочку: потім прочитати.
Олексію, це вперше що я не відчув твого вірша. Незрозумів чогось.
чи то в мене настрій не той, чи то не в тих хмарах літаю confu9
avatar
15 45tom • 21:06, 05.04.2011 [Лінк на твір]
Міша, не знаю чим тобі зарадити...може дійсно настрій не той, а може я щось намудрував...
avatar
16 Medbrat • 19:34, 06.04.2011 [Лінк на твір]
Чудовий вірш, лише одні компліменти можу сказати yes up
avatar
17 45tom • 20:11, 06.04.2011 [Лінк на твір]
Олександре, дякую!Мені приємно...
avatar
18 Pushok • 12:48, 07.04.2011 [Лінк на твір]
Висока тема, майстерно викладена. Люблю читати таке і насолоджуватись.
avatar
19 45tom • 13:41, 07.04.2011 [Лінк на твір]
Андрію, дякую!Тема складна, може не все і вдалося, але приємно, що вам сподобалося.
avatar
Олексію, як завжди Ваші вірші надзвичайно глибокі і проникливі!!!
avatar
21 45tom • 21:20, 07.04.2011 [Лінк на твір]
Алло, а Ви не перебільшуєте? :)( це я про своє віршування)Дякую, мені приємно від Вас такі слова прочитати...
avatar
Ні, не перебільшую.Люблю такі вірші!!!
avatar
23 COCODE • 23:27, 09.04.2011 [Лінк на твір]
Хм.......чи це я писав що не розумію? confu9 Олексію велике 5. Трошки важкуватий(бо тема така), але сильний.
avatar
24 45tom • 23:32, 09.04.2011 [Лінк на твір]
Добре, дякую!
avatar
25 45tom • 14:28, 10.04.2011 [Лінк на твір]
Дякую! :)
avatar
26 gov300988 • 15:19, 10.04.2011 [Лінк на твір]
Вірш дійсно сильний. Він важко читається, але він і не може "литися", бо тема не зовсім весела.
Але залишити надію на хороше заінчення в останніх строфах - хороший хід.
Чесно кажучи, трохи засмучена. Від сонця і щастя такі вірши не пищуть...
Будьте щасливі.
З повагою
avatar
27 45tom • 15:54, 10.04.2011 [Лінк на твір]
Софія, дякую! Ви звісно праві - від щастя такі вірші не пишуться...
avatar
28 kiv-als • 14:41, 06.05.2011 [Лінк на твір]
Пане Олексію - блискуче .Мені вистарчило оного рядка -Цвинтар для мрій, їх багато лежить під хрестами.Шкода,шкода що помирають мрії.А коли ти довго виношуєш цю мрію під сердем ,як мати виношує немовля,і ця твоя, мрія, помирає -це так болить і все таке не миле, здаеться що ховаєш щось рідне,своє.Але мрії помирають не спроста,ті з них, до яких ти ще не дожив ,не дотерпів ,не долюбив- тихенько йдуть,аби звільнити місце в серці для спокою і приготувань до боротьби , бо за мрію ,як за все те ,що любиш в цьому житті, треба боротися,щоб ,вона, одного дня ,мов метелик постукала у твоє вікно
avatar
29 45tom • 10:44, 07.05.2011 [Лінк на твір]
Ярославе, саме так і є.З однієї сторони вмирають звільняючи місце для наступних, але коли мрії реальні, а не казкові то хотілося б щоб вони жили...Дякую за коментар!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz