Поле зліва, поле
справа, мак у житі,
Йду по стежці - у
минуле мій маршрут.
Я за тінями
дитинства у гонитві,
Бо дорослим розгубив єство і суть.
Босий стежкою іду
до очерету,
Через поле і до
тихої води.
Півень пісню
відспівав у небо третю -
Долетів охриплий
голос аж сюди.
На траві, чи на
стежині біля ставу,
Проведу обряд
повернення десь там.
В стан дитинства
повернуся і помалу
Я у згадках
зменшу кількість сизих плям.
Вітер часу
постарався, щоб затерти
Контур ставу,
колір маку, запах трав,
Щоб забулися наївні мрії-злети,
На поталу сірим
будням їх віддав.
27.08.11р.
|