Червневу тишу в першій школі
розбудять кроки школярів .
Пройдуть колони сивочолі
минулих літ випускників .
Валера , Света і Галина…..
Чомусь до горла аж комок
і сентиментів хвиля сильна
емоцій пік лише за крок.
Знайома парта , дошка й вікна
що назавжди лишили слід ,
по парті Леночка сусідка
признався їй що я вже дід…
У класі вчитель постарівший ,
хай бог дає йому ще сил ,
і кожен з нас вже зовсім інший ,
є трішки втоми й слабкість крил.
Хоча в душі ми такі самі
і ті ж манери , жести й сміх
красиві посмішки і гарні ,
хоч скільки пройдено доріг…
На згадку фото біля школи ,
прощай шкільний офіціоз ,
і під мобілочні рингтони
в яких і Бах і Берліоз.
Ми кавалькадою до столу
де дзвони келихів з вином ,
тости звучать і йдуть по колу
і ллється шум над всім столом.
І буде тост в нас не останній ,
він як свіча в ночі горить ,
сумний тому що поминальний
своїх згадаємо ….в ту мить.
01.07.2008 р.
|