Чт, 21.11.2024, 20:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Бджілки Олени [1]
Боднар Наталія [7]
Творчість Маціпури Надії [6]
Турубарова Катерина [12]
Стасюк Микола [50]
Чорнобривенко Микола [6]
olga14ua [19]
Ткачук Анжеліка [10]
Погребняк Наталія [103]
Ніколаєнко Лілія [20]
Хрусталь Казимир [4]
Баламут Світлана [15]
Василишина Лариса [3]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Вінниччини категорії та розділи української поезії, українська проза Стасюк Микола
 

Легенда про справедливість

Лежить у ліжку чоловік :
Чи то для мрії , чи забави
Бурлить фантазія уяви
Яскравим спалахом з-під вік.

В процесі збуджень та інтриг
Згадав досягнуте дбайливо
Та зачіпали особливо
Думки про те , що ще не встиг...

У шибку виплеснулась рань.
Та привела його до тями
І здивувала раптом гама
Неперевершених звучань.

Чи марш , чи славень продзвенів -
А спробуй вчасно розібратись?
Став чоловік той придивлятись :
Аж глип -і миттю онімів.

"Чиясь оплавлена свіча
На підвіконні догоряє!
Свічок , здається , в нас немає,
Крім в люстрі лампи Ілліча?

Можливо , Музи голограма
Йде для здобутків та творінь?
Та ні ж - це Смерть, відкривши браму,
Застигла в хаті , наче тінь."

-Лякаєш нащо нині нас
Скелетом й гострою косою?
Прийшла позбавити покою
В непідходящий зовсім час.

З лози міцної люльку сплів:
"Зумію Смерть перехитрити!"
Приліг і нею став крутити,
Щоб лоб торкнуть ніхто не смів.

Світанком іншої доби
Знов появився образ Смерті...
Та чоловік повівся вперто
В краях квітучої габи.

"Я приховаю лик чола
І покажу їй тільки стопи!
Дам зрозуміти , що галопом
Не поспішу в обитель зла."

Він повернувсь до неї вмить
Своїми босими ногами :
-Лишатись ще зарано тями,
Бо ж тільки став по - людськи жить.

-Чи сяк , чи так, хоч круть , хоч верть -
Прийшла у дім до тебе Смерть!
Ногами скільки не крути,
Підете всі вряди - годи
У потойбіччя назавжди.

-І не надійся більш на диво,
Бо Смерть повсюди справедлива :
Цю мить змінити не спроможні
Ні атеїсти , ні набожні,
Ні дуже бідні , ні багаті,
Ні вкрай ліниві , ні затяті,
Ні при здоров*ї , ні недужі,
Ні молоді , ні старші дуже...

-Усі , що в морі чи й на суші
Мені свою вручають душу...
Прийшов ти голим в світ і з світу
Підеш таким же для одвіту!

Додав: plomin (14.11.2014) | Автор: © Стасюк Микола Іванович
 
Розміщено на сторінці: Стасюк Микола

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1152 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz