Лицарські, козацькі на сумнім припоні Б'ють копитом в небі вогнегриві коні.
Нагинають шиї низько до землі - Їм дають напитись сиві журавлі.
І дзвенять копита гамірно довкруг, І квітує пишно веселковий луг...
А тоді у небі знову на припоні Посмутнілі, дужі вогнегриві коні.
|