До щастя різні, знаю, кроки. Життя дає нам кожному урок. Мене завжди одне дивує- Чому в коханні є пороки? Чому йдемо на помилковий крок? Чому біда завжди шикує?
В коханні немає пороків, а якщо вони є, тоді то вже не кохання! Колись я написала вірш (правда він російською мовою). СЕРЕНАДА На перекрёстке двух миров, Где поцелуя след, Рождалась Первая Любовь, Как утренний рассвет. Лаская трепетно рукой Пробившийся росток, Шептала Нежность:"Я с тобой! И ты не одинок!" А в небе Счастье в облаках Парило над землёй, Купается Любовь в стихах Родившейся мечтой. Растёт сквозь боль и сквозь туман, Изранив душу в кровь, Лишь через след сердечных ран, Познаешь ты Любовь. На перекрёстке двух миров, Где поцелуя след, Рождалась Вечная Любовь, О ней поёт поэт!
Гарна серенада, сподобалась А те що у коханні є пороки, все ж вони таки є, бо кохання - це не поле перейти, любовь-эти шесть букв приносят много мук и т.д. Много чего бывает из-за любви и не всегда прекрасное и счастливое.
Любов- це ще один урок для душі, яка приходить на Землю для того, щоб удоконалюватися, і прошу замітити, що любов - не завжди " тернії" і "страждання", і тут я повністю піддержую,п.Івана, якщо в душі чисті, і ясні помисли, то і кохання чисте і довговічне.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
