Тебе серед людей
Тебе серед людей не пізнаю, Раніше був коханим чоловіком. Свою любов другому віддаю, Прощаюся з тобою я навіки. Знов у тумані розчиниться сон, До тебе шлях я назавжди забуду. Зоря вже не офарбить горизонт, Мене кохання більше не розбудить. Залишимо в минулім міражі, Бо доля розвела нас двох віднині. Слова твої загрузли у брехні: Для розставання більш нема причини.
Додав: lirik1205 (12.07.2012)
| Автор: © Микола
Розміщено на сторінці : Брага Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2185 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.