Не злетіли в небо крила
Ти казала, що любила - Тільки серденько болить, Не злетіли в небо крила, І біда нас полонить. І надія захворіла, І кохання не знайти. Не злетіли в небо крила, Не мене зустрінеш ти. Голос твій не чутно мила І душа моя сумна. Не злетіли в небо крила, Не шумить в садках весна. Подівалась моя сила, Заболіло враз життя. Не злетіли в небо крила. Ми не разом: ти і я…
Додав: lirik1205 (29.07.2012)
| Автор: © Микола
Розміщено на сторінці : Брага Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2424 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): ЖИТТЯ , розлука
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині