Самотність знов
Самотність знов Цілується з дощем, Адже краплі, знаю, В думках одинокі. Ми однієї тільки Зустрічі ждемо, А поряд з нами Вируючі потоки. В прекрасному житті Немов ми мурахи, І не залежно нам - Котрого ти зросту. Стараємось любов - Щастя ми знайти, Але буває так, Зробити це не просто. Одну піщинку В серці відшукати, Вона сховалась І стала непомітна. Шукати треба І будемо плекати, Радісне життя, Що буде неодмінно ...
Додав: lirik1205 (06.08.2012)
| Автор: © Микола
Розміщено на сторінці : Брага Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2032 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): радість , потоки , самотність
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині