Кохання й сум - мов перехрестя,
коли серденько чує біль.
Нас розділили знову версти
і від кохання тільки сіль.
Для чого в небі були зорі,
такі красиві у пітьмі.
Я поміж нами бачу гори,
і ми залишились самі.
Твоє зачинене віконце,
і духота іде від стін.
В душі моїй зникає сонце,
твоя розтанула вже тінь.
Гарно! Неспівпадання у часі: "БУЛИ зорі" - колись та "БАЧУ гори" - тепер. Та в поезії можливе все. Краще: "І залишились ми самі" Успіхів!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
