Кохання й сум - мов перехрестя,
коли серденько чує біль.
Нас розділили знову версти
і від кохання тільки сіль.
Для чого в небі були зорі,
такі красиві у пітьмі.
Я поміж нами бачу гори,
і ми залишились самі.
Твоє зачинене віконце,
і духота іде від стін.
В душі моїй зникає сонце,
твоя розтанула вже тінь.
Гарно! Неспівпадання у часі: "БУЛИ зорі" - колись та "БАЧУ гори" - тепер. Та в поезії можливе все. Краще: "І залишились ми самі" Успіхів!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
