Не помічаєш крик моїх очей Закуталася в марево ранкове Я тінню на губах вогких повис Цілую сонні знову й знову І подих, він зривається на схлип Ти пахнеш мріями, замучені живуть І в серці топчуться нестримною юрбою Кров свіжу радісно беруть. Ми разом і далеко як ніколи Для вас я сон минущий і нестерпний Мене торкаєтесь від забуття ногою Гаряче тіло пахне, в горлі терпне. Сьогодні я жебрак, незнана королево Сьогодні я пігмей в палатах золотих Крізь скло розходиться до дня жадане небо Вам сняться, тільки Вам знайомі сни
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1819 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
