Годинами горну чужі життя, знайомі далекі обличчя їх доля разом міцно сплела мов колеса зібрані в спиці. Від самого ніжного дитинства святого йдуть хоч не в ногу, а разом разом святкують вони перемогу горе проходять разом.
Може ідеаліст я, може дурний мрійник, плаче нутро аж виє завжди один ходив по землі кидав слова невміло
сам розглядаю хмари високі будинки- палаци втоплені, десь затихають кроки плечі здригаються згорблені
просто один задивляюсь наверх трохи мабуть замріяно просто ніхто не почує живе серце моє зневірене.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас