Божою милістю
Ніби живу, а насправді Землю гризу даремно, Ніби живу, а насправді Небо паплюжу даремно. Божою милістю вкритий Вранці встаю живенький Божою милістю, божою Бачу наш світ великий Я чоловік- дурненький Просто плазую мовчки Я чоловік дурненький Сонно рахую зорі ….Божою милістю божою Щастя селиться в домі Божою милістю тільки Божою, божою, божою…..
Додав: abonent (09.08.2012)
| Автор: © abonent
Розміщено на сторінці : Чорнобривенко Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1992 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя