Божою милістю
Ніби живу, а насправді Землю гризу даремно, Ніби живу, а насправді Небо паплюжу даремно. Божою милістю вкритий Вранці встаю живенький Божою милістю, божою Бачу наш світ великий Я чоловік- дурненький Просто плазую мовчки Я чоловік дурненький Сонно рахую зорі ….Божою милістю божою Щастя селиться в домі Божою милістю тільки Божою, божою, божою…..
Додав: abonent (09.08.2012)
| Автор: © abonent
Розміщено на сторінці : Чорнобривенко Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2038 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.