Вчора подруга моя каже по-секрету:
"Люба, не дзвони мені понадвечір. Себто
буду, - мовить,- не одна - щастить у реалі.
Завтра наберу сама - розповім деталі."
До обіду я терплю. Будить недоречно.
Дзвонить, правда, подруга і радо щебече.
В голосі її бадьорім - нотки грайливі.
Як же мало, в решті треба, і жінка щаслива!
Каже мені: "В ранці-рано до церкви ходила..."
"Що? - я їй відповідаю, - уже замолила?"
"Та яке?! - усе щебече, - добре і без того"
Каже: " Свічку встановила - дякувала Богу!"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")