Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 05:32

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 152

Гостей: 152

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Вірлан Роксолана [141]

Круль Марія [2]

Петришин Іван [8]

Буняк Наталя [19]

Костинський Борис [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети США	Вірлан Роксолана

У СНАХ

В моїх кінотеатрах сновидінь -
Ти частий гість у вітровій подобі.
Роздмухавши шовки моїх одінь,
(я довго ще не стямлюся по тобі),
Влітаєш на розгорненім крилі
у закулісні коридори й сховки
моєї підсвідомости. В теплі,
в гостях у пам"яти...Ну щож: здорОвки!
Вітаю оксамит оцих ночей
з палаючим сузір"ям Оріона.
Горни мене у промені, а ще й
у вогнище гарячих мальв і крона-
розлогі та пливкі на тлі світань,
у, дивом набруньковане, кохання.
Затримай час! Занадто почезань...
Занадто їх багато! Давня-давня,
глибока пісня сивих прачасів,
а твердить ревно все одне і теє,
у сто, уже охриплих, голосів:
- Не прижевешся в чужині ! - а ще є:
такі, як струни, сріблені нитки
і золото міцної пуповини-
це ж ти по них і ходиш в сни...? Падкі
та нетривалі часові сходини,
але по них намотуєм життя
на стержень Духу, вишитий світлами...
і ми йдемО... між нами - перетЯг
розлук, недосвітань, у мрій на зламі.
Лишен одне я дуже точно знаю:
В моїх кінотеатрах сновідлунь,
ти бажаний над все, мій рідний Краю!
Верни мене у незабутню юнь!

Додав: Roksa (11.02.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан

Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1796 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 27
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 metman17L • 01:19, 11.02.2012 [Лінк на твір] Гм... Впродовж усього сеансу у "кінотеатрі ваших сновидінь" мучив помисел: чий це дивний гість. Лише у фінальній частині твору розкрилася ця таємниця. Добре це сновидіння, яке тримає читача впродовж усього періоду демонстрації у емоційному напруженні загадковості. Бажаю Вам, Роксолано, повернення, щоб в сни приходила вже далечінь, а з рідним Краєм були наяву. 0Спам 2 Roksa • 01:24, 11.02.2012 [Лінк на твір] Ой, дякую, Васильку! Дослухаю Ваших побажань усім серцем. 0Спам 3 metman17L • 01:28, 11.02.2012 [Лінк на твір] Якби то від наших бажань все залежало. Маємо бути там де є і переносити те, що нам дається. Вірш близький мені тим, що коли служив у армії (на чужині) снився рідний край, а коли повернувся - снилася чужина. 0Спам 4 Asedo1949 • 01:39, 11.02.2012 [Лінк на твір] Гарно! Так загадково! Дійсно ніби в театрі вірш тримає в напрузі до кінця. І чого тільки не малювала моя уява, і як приємно здивувало закінчення. 0Спам 14 Roksa • 14:00, 12.02.2012 [Лінк на твір] Дякую, п. Катрусю, що побували у моїх кінотеатрах. Щасти Вам! 1Спам 5 metman17L • 01:52, 11.02.2012 [Лінк на твір] З УКРАЇНИ 0Спам 9 natalya-gurkina • 22:04, 11.02.2012 [Лінк на твір] дуже гарне фото! 0Спам 11 metman17L • 22:32, 11.02.2012 [Лінк на твір] літнім теплом від неї віє 0Спам 13 Roksa • 13:59, 12.02.2012 [Лінк на твір] Дякую, Василю за світлину, котра заловила мить тепла з України. ЗІГРІЛО! 0Спам 6 oduvan4ik • 02:04, 11.02.2012 [Лінк на твір] Яка ж цікава у Вас авторська манера-неповторна!Я, як і пан metman, до кінця сеансу з цікавістю думала, якого ж то гостя Ви так щиро і натхненно оспівуєте?Яка прекрасна кінцівка!Що може бути милішим на чужині за рідний край?Прекрасно-до сліз... 0Спам 15 Roksa • 14:01, 12.02.2012 [Лінк на твір] Наталко, радію, що зуміла донести моє внутрішнє переживання і бачення.Дякую Вам за теплий коментар!Щасти! 0Спам 7 virchi • 12:28, 11.02.2012 [Лінк на твір] і в закладки для перечитування! 0Спам 17 Roksa • 14:03, 12.02.2012 [Лінк на твір] Дякую, Василю! Радію, що Вам сподобався вірш. Щасти! 0Спам 8 nasvictor • 20:50, 11.02.2012 [Лінк на твір] Мотив цей досить мені близький. мені це дуже знайомо, болить,бо я роками теж за межами. Гарно! 0Спам 18 Roksa • 14:05, 12.02.2012 [Лінк на твір] Вікторе, рада, що прониклися віршем і знайшли у ньому собі близьке...тримаймося! 0Спам 10 natalya-gurkina • 22:06, 11.02.2012 [Лінк на твір] відразу подумала що це про Україну... надіюся, колись тут буде інакше і тоді люди будуть повертатися. 0Спам 19 Roksa • 14:07, 12.02.2012 [Лінк на твір] Наталко. я ж свідома того, що не чекати треба, поки добре буде на Україні, а робити щось для неї- незалежно де ти і в якому куточку світу.Саме до цього я і прагну! (я пішла слабкою, аби повербутися сильною. А повернуся у будь- якому випадку. 0Спам 21 Roksa • 14:33, 12.02.2012 [Лінк на твір] Наталочко, дякую за кавалочок рідного неба над квітами!!! 0Спам 12 Валькірія • 12:56, 12.02.2012 [Лінк на твір] Міріадами крихітних часток Ти літаєш по всенькому світу – То бажаєш доземно упасти, То в безмежжя небес полетіти, То зірватись краплиною з висі, Скам’янілу зросивши землицю, То багрянцем з’явитись на листі, То кали'новим стати намистом, То зорею сіяти ясною, Світлом Правди всі душі зцілити, То в яскравій палітрі весною Промайнути пустелями світу, То у небі ключем журавлиним, Що вертає до рідного краю, То струмочком у горах невпинним, Що природу довкруж напуває, То веселкою понад ланами, Свіжим вітром в спекотну годину, То акордом чаруючим в гамі, Що в обійми до Вічності лине, То пташиною в чистому полі, Що Господнє ім’я прославляє, То усмішкою гарної долі, Що на когось за рогом чекає... В рідний край крізь моря й океани Ти журавкою швидко вертай! 0Спам 16 Roksa • 14:02, 12.02.2012 [Лінк на твір] Красно дякую, Романе! 0Спам 20 Roksa • 14:08, 12.02.2012 [Лінк на твір] Наталю, Ти неповторна у своїх поетичних рядочках.Дякую, рідненька!!! 0Спам 22 Abigel • 02:40, 13.02.2012 [Лінк на твір] Пречудово написано, Роксолано! Клас! 0Спам 23 Roksa • 20:02, 13.02.2012 [Лінк на твір] Радію, Марійко, що ти читала. Дякую за теплий відгук! Щасти! 0Спам 24 InhearT • 21:37, 13.02.2012 [Лінк на твір] Цікавмй твір!Особливо збило з пантелику закінчення,весь твір ніби про кохання, а тут про Рідний край... Тож ще раз перечитуєш,вже знаючи розгадку таємниці..)) гарно:) і щось подібне є у Вашій творчості(зокрема у і цьому творі) із віршами пані Наталії Крісман..:) Чи може це лиш мені так здається?:)) але в будь-якому випадку це лише плюс,адже Ваші вірші та вірші пані Валькірії мені подобаються.. додам у закладки,може,ще захочеться прочитати..:)) 0Спам 26 Roksa • 09:11, 16.02.2012 [Лінк на твір] Приємно знати, Іване, що вірш Вам сподобався. Дякую за цей теплий коментар! Щасти! 0Спам 25 stuhiya • 12:14, 14.02.2012 [Лінк на твір] Так давно не читала твоїх віршів, Роксолано, аж скучила за ними.Все якось похапцем забігаю на сайт .Передчувала, що вірш про рідний край, так і сталося.Філософськи-мудро, гарно, відчувається майстрова рука. Як завжди- неповторно.Дуже сподобалось. 0Спам 27 Roksa • 09:12, 16.02.2012 [Лінк на твір] Оксаночко, дуже-дуже радію, що Ти знову на сайті! Дякую, що не забуваєш і читаєш мої вірші. Щасти Тобі, дорогенька!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі