Кров’ю праці, страждань окроплене, Вмите правдою і роками, У кайдани, залізом заковане, І обшите двома кольорами. Серце діда, м’яке і печальне, Розірвало жорстокі кайдани, В нім тепло, мудре слово повчальне, Закодоване предками й нами. Дало серце у діда тріщину, В рідні очі навіяло страх, І пролилися краплі відчаю, Оселився в оселі жах. Ти жартуєш над нами, дідусю, Навіть посмішка на устах, Ще й сказав мені: Повернуся, Втамував молодечій страх. Добрий ангел із неба спустився, Серце діда навіки зшив, І мій спів молодечій здійснився, Діда в хаті нам Бог залишив. Буде жити те серце вічно, Зшите ниткою із небес, Не співає вже птах трагічно, Як Ісус, мій дідусь воскрес. Чим не ангел він, не месія? Він Адам у тенетах світів, В нього ззаду великі крила, Перший дід серед всіх дідів!
Гарний вірш.Ви глибока і змістовна людина, Ваші вірші наповнені змістом життя,здається, це велика рідкість в наш час.Ось тільки слово "дід" ... хоча це, мабуть, по чоловічому.Пишіть, у Вас це гарно виходить.
спасибі Всім!!=)) Пані Оксано, я врахую Ваше зауваження..заміню на "дідусів"))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
