Та чарівная ніч нас навік отруїла, напоїла вином та стиснула до болі І ще довго у полі солома горіла, і ще довго зозуля кувала у полі Все було як у всіх, баль, запій, та похмілля, щезли чари, знав радість й біду І летіло життя як шаленне весілля і тебе я сьогодні на цвинтар несу Тепла пара землі обійме тя й загріє і я заздрю тобі ти діждалась спокою Ой як тяжко мені, ой як серденько мліє певно піду з тобов, певно ляжу з тобою Піп кадилом махне, онімім заволає кину грудку землі, зиркну в зад, зиркну в бік І котра із вдовиць білше сліз проливає та розділить зімною солодкий свій вік.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас