Рогатий плач Якже сталося так що ще вчора ти трималась за руку мою А вже нині сусід наш Микола задирає спідницю твою Може скажеш що я не любив, може скажеш не був тобі ради Подарунки тобі не носив, не жалів, не беріг не вабив Викинь перстень дарований в піч, лишу хату тобі та жеброту Дня немає для мене лиш ніч біль душі та на серці болото Не зійдутся вже наші дороги, я не винен і в тім присягаю З білью в череп вросли мені роги від котрих пор'ятунку не маю Сонце ясне мене не загріє хоть весна і виріє на дворі Жить без тебе не хочу й не вмію і я шнурок шукаю в коморі На роздертім суку осокора я залишу помилку свою Якже сталося так що ще вчора ти трималась за руку мою.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас