Рогатий плач Якже сталося так що ще вчора ти трималась за руку мою А вже нині сусід наш Микола задирає спідницю твою Може скажеш що я не любив, може скажеш не був тобі ради Подарунки тобі не носив, не жалів, не беріг не вабив Викинь перстень дарований в піч, лишу хату тобі та жеброту Дня немає для мене лиш ніч біль душі та на серці болото Не зійдутся вже наші дороги, я не винен і в тім присягаю З білью в череп вросли мені роги від котрих пор'ятунку не маю Сонце ясне мене не загріє хоть весна і виріє на дворі Жить без тебе не хочу й не вмію і я шнурок шукаю в коморі На роздертім суку осокора я залишу помилку свою Якже сталося так що ще вчора ти трималась за руку мою.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1479 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
