Цей вірш прсвячений Пану Степану Семенюку, мойому другові, якому у січні проминуло девяносто два роки. Він перд Воскресінням Христовим говорить до мене - Василю, я на Великдень їду в Україну. Так я попросив Його, щоб Він поклонився від мене і від нас - українців, що проживають тут у чужині, НАШІЙ улюбленій Україні, з якою душею ми завжди так близенько. Прийшовши у свою хату у чужині я склав вірша, якого присвятив цій чудовій ЛЮДИНІ. З повагою до всіх тих, що читають Василь Шляхтич
Дуже дякую Вам за те, що прочитали і дали своє СЛОВО. З повагою Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
