*** *** ***
Ми колись говорили з собою І усмішки дарили собі У нас були ті самі герої Ми співали ті самі пісні І любили ми один одного Довгі роки жили як брати На колінах молили ми Бога Бо в нас були ті самі гріхи А сьогодні ворожі ми діти Чужинці ми хоч вчорашня кров Боже сонце над нашим блакитям Сил нема щоб вернула любов Я щоденно іду у минуле Де історії вогник живий Зошит віри любов бувшу тулить Де сторінки пожовкли від мрій. 30.05.2012р.
Додав: Szlachtycz (01.06.2012)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1720 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА