*** *** ***
Ми колись говорили з собою І усмішки дарили собі У нас були ті самі герої Ми співали ті самі пісні І любили ми один одного Довгі роки жили як брати На колінах молили ми Бога Бо в нас були ті самі гріхи А сьогодні ворожі ми діти Чужинці ми хоч вчорашня кров Боже сонце над нашим блакитям Сил нема щоб вернула любов Я щоденно іду у минуле Де історії вогник живий Зошит віри любов бувшу тулить Де сторінки пожовкли від мрій. 30.05.2012р.
Додав: Szlachtycz (01.06.2012)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1815 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.