Спішать години. Минають роки. Молодість не дожене їх. Було. Минуло. Залишиться тільки спомин... Пам’яттю лину В дитячій спокій. Тихо лечу в безжурний сміх. Ой, не вернеться зерно до стебла соломи.
Мрії вертають Там, де був спокій, Де небо пише молитви, А добрі люди вимолюють те що треба. Душа влітає Неначе сокіл. В село, де сплять наші хрести. В них бачить мудрість ,яку нам дарує небо.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️