Мрії надії породжував думками. Бога молив негідними словами. Мову батьків давно, давно відкинув. Без віри жив, без неї спить під тином. Міняв своє, щоб асимілюватись. Бажав у рідне вже більш не вертати. Мірою ВЧОРА міряв своє НИНІ. Боявся жити у вільній Україні. Минали роки, а він обростав гноєм... Маленькі діти плювали вже на своє. Матір забула материнську мову... Бог, батьків гордість, в нього не герої. Байдужість росла, сіяла полову. Без виправдання скривав свою совість. 25.12.2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
