Мої роки
Років вже назбиралОся. Час пройшов через долоні. З голови зірвав волосся, Мов ті яблука з яблуні. В пам’яті літа молОді, Ночами сіяні мрії... Час краде з життя, як злодій Все те, що з роками сіяв. Вже сім хрестиків присіло. Усім їм віддаю шану. Було чорно, було й біло... А загально – непогано. Бог дав мені все, що треба. Ще доложить, якщо схоче. За це все Йому і небу Я відважно дивлюсь в очі. 10.08.2016р.
Додав: Szlachtycz (10.08.2016)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1391 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.