А мені сниться, що в Одесу Спішу і своє слово несу. Стою на сходах і виспівую пісні... Хтось мене чує, хтось не чує... Здається, там я, а я тут є. Не бачу моря і сумно стає мені...
У вікно гляну, а там ранок З приязним вітром іде в танок. А Чорне Море залишилося у сні, В якому на Одеські сходи Сідає втомлена молодість, Яка давно відрахувала свої дні... 11.06.2017р.
Не знаю віку ні години. Років своїх не відрічусь. Сном і думками у КРАЙ лину, бо тягне мене там чомусь... Дякую Вам за слово, Пані Катерино. Будьмо! З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Хочу в Одесу, в Україну. Під небо на своїй землі. Чи тому, що там люди гинуть не можна хотіти мені? Пане Вікторе, весь світ хворий. Недуга є також в Польщі. Поляк Польщу де б не був творить. А УКРАЇНЕЦЬ, чомусь - НІ... Я знаю Гданськ. Я знаю Гдиню. Знаю Варшаву і Сянік. Я УКРАЇНЕЦЬ. Україні служити хочу весь свій вік... З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
