Я написав, що написав. Ви зрозуміли, як схотіли. Слова летять на своїх крилах. Вони одною з наших страв.
Мудрістю віри пиймо суть, Що скрита десь поміж словами, Яких вивчив від тата, мами... Вони в задум мене несуть.
Тим, що з написаного п’ють Дивлюсь у вічі і питаю: Чи шлях, яким нині ідуть Дасть плоди ще коли-небудь Для нащадків, для свого краю? Дивлюсь на них, але не знаю. 01.11.2017р.
Ця потреба нагальна сьогодні, як для самого поета так і для людей, що його окружають, але чи будуть потрібні для суспільства плоди кожного хто викладає на папір свої думки - того ніхто не знає.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ аме
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ американців! ДОМІ
ivanpetryshyn:Ibid: І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з ж
ivanpetryshyn:І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з життя. Та