Волимо не повертати там, де правда спить своя. Вічність взяла маму, тата, сестру, брата, дідуся... В бур’янах їхні могили, а дерев’яні хрести Від старості вже зігнили. Нових не поставив ти.
Від років тебе лякають ті, яким ти довіряв. Всі вони тобі бажають, щоб ти скоренько пропав. В чужині цурався свого, й прийняв чуже, як своє. Відрікся від свого Бога, й як святість. прийняв чуже.
Вороги липнуть до тебе. Історію пишуть тобі Впевнені, що тобі небо створять на їхній землі. Від сумнівів відвертають. Брешуть в кожні день і ніч. Вони знають. Добре знають про твій історичний клич. Виберуть тобі героїв і скажуть: - Кланяйся їм! Від політики такої славиш їхній, не свій дім... 24.03.2018р.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1162 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
