Гляну за двері, там ніч чорна. Зайду у пам’ять, дня нема. Світ правди мелють брехні жорна. Скажіть, яка буде мука?
З книжок і з пам’яті читаю. Там закодоване життя... Віра, надія, любов, знають І плоди несуть в майбуття.
Плоди мої, це слів сніпочок, Яких над Сяном корінці. Тому вертаю там охоче Думками у зимові ночі, З якими я у чужині Продовжую життєві дні. 30.12.2019р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.