Ох, часе, даруєш так мало див ти нам! А бути щасливими щоб, іще станцювати козачу «Братину» – то, може, й достатньо було б? На власних кістках! На землі очужілій! На цих от чумних і ганебних «пирах»! Щоб кров закипала і пінилась в жилах! Щоб випалить піснею страх! Гидкий «Пластунець» пластувати лиш годні хіба ми, галерці даруючи сміх? Хай навіть «Гопак» предковічний сьогодні залишиться «правдою ніг»! І «чорні», і «білі» стираючи плями з душі та історії, збуримо ж пруг – вогненну козачу лезгинку з шаблями станцюймо, зібравшись на круг! Воскресши з віків, далеків і безодень, вернімось на благословенний Майдан. Агов, козаки! Не губися і жоден! За кожного з вас і життя я віддам! Хіба розгубили завзяття і силу, блукаючи простором сивої мли? Станцюймо! Щоб здрайці в печінці свербіло, і ворогу п’яти до втечі пекли! Станцюймо, забувши гріхи і провини! Народ свій подвигнемо знову на змаг! Збудімо забуту могуть України і віри та слави жагу у синах! Станцюймо! Хай чують «панки доморощені» римований суголос наших сердець! Станцюймо «крилатію» злуки і прощення! Станцюймо, і хай йому грець!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
