Що вважаєш нещастям ти - степ, в якому отар не пасти, чи несказане добре слово, чи війну, чи невдатні лови? Вже й турботу про бідних часто визначають у нас "нещастям"... І відсутність рідні, і множинність рідні - привід щастю сказати і "не", і "ні"... А насправді, нещастя - відсутність житла, і хліба, що од спеки згоріли до тла, і озера, де птаство уже не живе, і мюриди, що ганять старе і нове, і краса, яка дивиться в люстро криве, і смертельний чужинський мороз в "вирах", і поезія міцно замкнута у "розмірах", і вожді, що не знають - куди нас ведуть, котрі стали на путь, та забули суть. Чи ж підняти уже не час стяг?! Страх, народе, - найбільше твоє нещастя.
Тяжко знати для нас, що є щастя, що ні, Бо на рідній, священній землі, Скільки душ- стільки проти, чи за, Десь сміються до сліз, а десь ллється сльоза. Але мудрі нам Господом дані слова, Нам боятись нікого не треба дарма, Твердо стяг цей підняти нам віри й добра, І наповниться радістю наша земля.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
