Вітаю нового автора на нашому сайті, нехай щастить на бурхливих хвилях океану Поезії!
Як я втомилась жити, мов та птаха З пробитим серцем, зраненим крилом, Бо кожен крок - неначе крок до плахи, А кожна мить - лиш ворогу на зло. І сон не сон - суцільне шматування Душі моєї, вічно на межі, І кожен день - неначе бій останній, Де важко відрізнить свої - чужі... Втомилась від облуди цього світу, Від подолання прірв нерозумінь, Від тих, що хочуть так несамовито Душі мої сказати - "все, амінь!". Напевно, що піддавшись цій утомі, Душа моя могла би вже спочить, Та краще, хай мене поб"ють всі гро'ми, Ніж ворогам втамую ненасить! Я не піду, не здамся, не зламаюсь, Душі вогонь роздмухаю - нехай Вона щораз, мов Фенікс, воскресає, Аби життя вдихнути понад край!
А це мені згадалося моє давнє, дарую Вам на натхнення!
Вітаю Вас на нашому сайті! Бажаю обзавестися друзями, інтенсивно і щиро спілкуватися, і вдосконалювати свої вірші. Щодо вірша... Чому з білим прапором... адже викинути білий прапор- значить здатися, але ж у Ваші молоді роки, з енергією і багатими мріями, боротьба тільки починається. Бажаю успіху!
ДЯКУЮ... Просто був такий період в житті, коли боротись уже не хотілось, хотілось викинути білий прапор і пустити все на самотік...Але зараз все потроху налагоджується...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
ДЯКУЮ, ЩИРО!!!
