Я розумна. Та хочу бути дурненькою… Не розуміти, що роблю й навіщо. Просто жити, бо так приємно. Тебе любити, не заглядаючи в майбутнє. Насолоджуватись твоїм голосом, теплом твоїх міцних обіймів. І не ставити питань… Ні тобі, ні собі…
Як гарно бути метеликом! Летиш, куди хочеш… П’єш нектар з кожної квітки, яка мала необачність приманити тебе п’янким ароматом… І це прекрасно! Зворушливо… Квітка щаслива, вдячно притрушує твої крила золотавим пилком… Чому я не квітка? Ні, чому я не метелик?
Ще зрозуміти треба нам життя , красою полетіти у людські серця ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
