Где ты, мама ,где ты, мама? Вы не выдели маму,а вы? А вы не знаете мою маму.. Увы .Нет у меня мамы-я(одын) одна Как печально но мысль одна.- Что нет у меня мамы –моя жизнь суета.
Нет в этом свете у меня ничего. Нет у меня счастья и мне не нужен никто. Кроме моей мамы-она одна мне нужна, Ее Любовь, ее теплота, Ее нежное слово и открыта душа. Хочется всего ,но нет у меня-Ее…
Мама - найдороще слово на світі,та не тільки слово,а й людина. Вона замінить все і всіх .В любий час,в потрібну і навіть не потрібну мить. Безвідказна ,завжди допоміжна,весела чи сумна, неважливо .Друг,порадник,слухач,спостерігач,все,і набагато більше-це все вона-мама. Як не сумно,але, уявимо,що її немає,або, і небуло. Одні думки визивають страшенний страх,відчуття самотності,печалі. Так,однозначно не хочеться навіть думати про таке. Але, є люди(діти)які живуть з цим ,хоча для дітей це життям не назвеш ,а виживанням .Так , лекше жити якщо є підтримка від рідних,друзів,і т.д.,але ж найрідніша - вона,і тільки одна така. Справжньої заміни не було і не буде . Ніколи… Нехай, маєм ми підтримку справжню ,щиру яка частково стане заміною. Життя продовжиться і тягар з часом «розтане» ,завдяки тим справжнім,щирим(друзям,близьким),які є,чи залишилися… Представимо(стосуючись даної картинки),що доля розподілила нас в жорстокому світі .В якому ми розгубилися , шукаємо притулку , і не завжди знаходимо його,шукаємо різні засоби щоб вижити,і не все виживаємо, чіпляємося любої *волосинки*і не раз сповзаємо, шукаємо , та і не завжди,шукаємо…І падаючи в відчай,сядемо в кутку тихо заплачемо (бо голосно вже не маємо сил) і розгубленим поглядом спитаємо, не зрозуміло у кого: «Где Ты, мама?»( саме мама, бо найрідніша серед всіх, кого всеодно нема),а відповіді на це питання немає .і не буде . Добре якщо трошки пощастить і, ми потрапимо під чиюсь опіку,в якусь сім’ю,чи притулок,чи куди не будь, де нам приділять хоча б капельку,але надзвичайно потрібної любові,уваги, щирих людяних рис . Так , на даний момент це було б добре. Но, далеко всім серед таких «розгублених у житті», відносно пощастить,нажаль не всім .І вони знову будуть шукати, якщо будуть,чекати,надіятись,що колись вона (мати)знайде їх,чи хто-небудь ,хто може подарувати «нову сторінку у їхньому житті» Люди!Задумайтесь більше над життям,над вчинками,буквально над всім,що існує чи,за якихось обставин – ні,що робимо, чи не робимо ,чи правильно саме так,щиро,з любов’ю, душею , чи з різними іншими людськими факторами? Задумайтесь, це ж зовсім не важко якщо цього просто захотіти .І Пам’ятайте: наше життя залежить не тільки від нас самих,а й від інших,і інших життя, також залежить, від нас… Руслан Анчаков.. 07.12.2011.
Чуттєво , правдиво, аж до болі в душі ...Я теж така , колись була...Тепер знаю , що є люди , яким байдужі всі Ваші слова і доводи теж марні...Не будую більше ілюзій.....Бажаю оптимізму!
Радію, що така молода людина, так твердо дотримується своєї життєвої позиції. Гуртуйте навколо себе таких, як Ви, бо життя - не поле перейти, різні бувають люди, випадки, але Ви не звертайте з правильного шляху. Успіху!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
