Не можу читати таких віршів без сліз, бо сама мати і душею розумію тих матерів на чию долю випало таке горе. Дорогою ціною обходиться нам цілісність держави і , так звана, "допомога" сусіда. Сподіваюся, що скоро все закінчиться.
Наталю,не цей вірш вмістив в собі всі почуття материнські ... Скільки таких матерів зараз у нашій країні? Хай всі синочки додому повераються здоровими! Вірш крик і плач душі і серця!
Ви дуже влучно сказали про найжахливіше для людства - війна забирає майбутнє.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
2
