Зачекай, не виходь. Може, то і не наша зупинка. Ми ще маємо час, ми ще маємо право на страх. Місто щириться в небо кривими хребтами будинків, А незримий Господь вже веде нас по різних стежках.
По артеріях вулиць пульсують бездомні трамваї, Що розвозять кудись наші долі, надії й жалі. Місто зовсім чуже. І ніхто мене тут не чекає. Лиш камінний Франко, як раніше, всміхається вслід.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
