Зачекай, не виходь. Може, то і не наша зупинка. Ми ще маємо час, ми ще маємо право на страх. Місто щириться в небо кривими хребтами будинків, А незримий Господь вже веде нас по різних стежках.
По артеріях вулиць пульсують бездомні трамваї, Що розвозять кудись наші долі, надії й жалі. Місто зовсім чуже. І ніхто мене тут не чекає. Лиш камінний Франко, як раніше, всміхається вслід.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!