На плечі Львова падає туман...
На плечі Львова падає туман, Його печаль крізь сльози безголосить… І знову ти залишишся сама – Тривожна і розгублена, як осінь. Холодні тіні стомлених дерев Вдеруться в душу мокрим жовтим листям… А хтось прийде – і сум твій забере, І всі тривоги викине в колишність… Ти переступиш цю останню грань, Не озирнешся для прощання з нами… На плечі Львова падає туман, Пронизаний осінніми дощами…
Додав: galllina (15.03.2013)
| Автор: © galllina
Розміщено на сторінці : Варава Галина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1554 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя