Доброго вечора, дня чи ночі. Не знаю, коли ви можете дібратися до моєї маленької та скромної публікації, тому вітаюсь з кожним по-своєму. Відразу ж зізнаюсь, я не професіонал, ні журналіст, і писати почала не так давно. Але мені дуже хочеться зупинитись на важливому моменті - на нашому майбутньому. Яке воно? І що взагалі таке майбутнє? З сьогоднішніми умовами життя, я не можу бути впевнена, що воно таке хороше та яскраве, як описують більшість книжок, як розповідають безліч політиків і економістів. На даний момент, майбутнє у мене асоціюється з простим і банальним словом, яке дуже полюбляють дітлахи, зі словом «казка». А як відомо, тільки в казках ми можемо зустріти історію зі щасливим кінцем. Цікаво в житті таке можливо? Чи це черговий міф, яким звикли годувати нас високопосадовці? Безліч моїх знайомих говорить про те, що майбутнє тільки в моїх руках. Але, якщо відхилитись і подивитися на ці слова з іншого боку, чи будуть вони такими простими та правдивими. Адже, держава бере на себе деяку частку повноваження для забезпечення нашого майбутнього. І що ж мені вона може гарантувати на сьогодні? Хіба що збирання пляшок, бо навіть своє власну справу не так просто відкрити. Тому більшість талановитих українців, натомість щоб прославляти нашу славну державу, виїжджають в далекі краї, щоб знайти не тільки гідну оплату праці, а ще для того, щоб їх талан помітили, щоб почали поважали, а не прирівнювали к нулю. Ось чому більшість наших співвітчизників живуть закордоном. Але чи легко їм там жити? Звичайно, на мить може здатися, що про це годі тільки мріяти. Та давайте трішечки інтерпретуємо цю ситуацію. По-перше, не всі займаються улюбленою справою, виїжджаючи за одним - ми отримуємо зовсім інше. Інколи талановиті художники, поети, науковці, економісти, дизайнери, юристи прибирають город, збирають полуницю, фарбують будинки, паркани та перегородки, доглядають за літніми людьми, але не присвячують себе своєму талантові, своїй позиції, своїм мріям. Тому при таких обставинах сумуєш за своєю країною, ще більше, ніж на це сподівався. А ось ми і підійшли до другого пункту. Напевно нам, людям, які хоча б раз не виїжджали за кордон на заробітки, не зрозуміти тих громадян, котрі змушені там перебувати. Їх становище настільки пригнічене, що навряд чи порадує око шикарний Букінгемський палац, історичний Колізей, Пізанська вежа чи Біг Бен. Ви не повірите, але це щира правда. Звичайно, якщо ви виїжджаєте в Європу або Америку на декілька тижнів, щоб насолодитись подорожжю, навряд чи ви зрозумієте мої слова. До речі, також варто відмітити, що ви щасливчик, адже не кожен пересічний громадянин України має можливість виїхати навіть до Туреччини або Єгипту, не кажучи вже про Рим, Венецію, Лондон та Париж. Пам'ятайте, у кожної події є своя сторона медалі. І навіть, у нашої улюбленої казки, яку нам повторюють день у день верхівка правління, має темну сторону. Думаю, ви вже здогадались, що я маю на увазі. Кожна казка, яка б вона чарівна і солодка не була, їй не судилося збутися. Казки на то і створені, що б скрасити наші сірі будні, щоб внести в них побільше яскравих моментів та спогадів. Більше вони ні нащо не здатні. Тож чи варто далі продовжувати так жити? Чи можна сподіватись на не існуючі факти і подробиці? Звичайно, вирішувати кожному. Але, кожен повинен пам'ятати, що доля майбутнього нашої країни, а отже і власна доля, у наших руках.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2281 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
