В небо Чорнобиля ржавими вітами
Ліс
Чорною пам'яттю, мертвими квітами
Вріс.
Знов оживе у квітневім пробудженні
Дзвін.
Збудить навкруг щедрі землі відчужені
Він.
Села й міста не чекають господарів
Там...
Родять лани лиш мутантів-володарів
Нам...
Корбою десь тихо вітер побавиться
Знов,
Літній асфальт під ногами розплавиться
В кров.
Яблук врожай в стиглі трави некошені -
Бах!..
Просять хрестів малюки ненароджені...
Жах!
Жур-журавель з неба кине краплиною
Крик -
З тінями він жити поруч невинними
Звик.
Люди! Ми маємо краплю майбутнього -
Шанс.
Вміймо, прошу, зберегти справжню суть його -
Нас.
Втишений біль не загоїть хай пам'яті
Ран,
Щоб на планеті не правив Чорнобиля
Клан.
"НІ!" - ЧОРНОБИЛЯМ
Вишневі сади розкривають обійми до неба,
Квітневі дощі розпорошують зоряну синь.
Цей світ у цвіту вберегти від Чорнобилів треба
Для наших дітей, для прийдешніх усіх поколінь.
Ридає весна, ідучи незасіяним полем,
Де повниться колосом горе народне без меж.
За діток своїх, що розвіялись в пам'яті болем,
Земля прокляла день Чорнобиля - пекло пожеж.
Ми варті того, щоб себе на землі повторити
У музиці вічній, поезії віщих словах,
Щоб наше ім'я вкарбувалось в історії миті,
А голос лунав, наче струни дзвінки на вітрах.
В долонях у нас - світанкові бажання планети,
Вечірня зоря і дитинство всесвітніх пригод.
Допоки ми є, не дозвольмо життя наші стерти
Зі шпальтів століть.
Хай же Бог береже наш народ!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1659 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
