Коментувати також можна з та

Пт, 25/09/20, 08:48
Меню сайту
Категорії каталогу
Твердун Наталія [31]
Матюха Аліна [12]
Erebos Darkness [18]
Сазонова Аліна [14]
Гольдін Сергій [6]
kojiom6o [10]
Білова Оксана [3]
Маслов Тарас [8]
Чорнієвич Мар'яна [14]
Мерана [1]
Філонюк Галина [53]
Вільна Оксана [1]
Фещук Вікторія [31]
Кравчук Анна [14]
Пуха Дмитро [9]
Melanholiya [0]
Варава Галина [4]
Лимич Анна [5]
Боровець Віта [6]
Черешньовська Марія [0]
Марков Олег [2]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 463

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Рівненщини категорії та розділи української поезії, українська проза Марков Олег
 

Поезія та проза Олега Маркова
Марков Олег Миколайович, народився 1984 року у м.Сарни Рівненської області. Зараз проживаю у м.Рівне.

Осінній подих життя (вірш).

Це сталося сьогодні, восени, о пів на шосту після зливи,
Зустрілися, не мов щодня, ми бачимось з тобою по обіді.
Твій погляд зупинився на секунду, мене всього аж затрясло,
Навколо зникло все крім тебе і я не йшов – мене несло.

Не бачив більше я нікого, лиш погляд твій та посмішку ласкаву,
Мов вперше, пристрасно вглядаюсь, в твої вуста, в твою поставу.
Торкнутися руки твоєї, згадати ніжності порив,
Душа вскіпіла від бажання, я ледь стояв, я весь горів.

- Тримай за руку міцно-міцно, я ж так давно цього хотів, -
Мені хотілося кричати та лиш тихенько шепотів.
Вона стояла і мовчала, в очах бринілася сльоза,
Лиш як могла себе тримала, в душі точилася гроза.

В обійми кинулась стрілою, прижавшись до моїх грудей:
«Він тут, він поряд, він зі мною, він самий кращий між людей».
Рука ковзнула крізь волосся, її сильніше пригортав,
Я з почуттями не боровся, хотів, щоб час цей вік тривав.

Вона так ніжно обіймала, що я втрачав навколо світ,
Я відчував – вона ридала, та це все радості отвіт.
Сховатися в його долонях і так прожити все життя,
Зігрітою його любов’ю, щоб в унісон серцебиття.

Цього вона найбільш бажала, лиш тільки цим тепер жила.
- Не відпускай мене, будь ласка, - тендітно голос свій вела.
- Куди ж тепер я можу дітись, я ж сам твій погляд скрізь ловив.
Могли б ще довго сльози литись, та все ж знайшлася – намолив.

Старенькі довго ще стояли, холодний бриз їх обдував,
Вони до юності літали, де кожен з них колись бував.

Вона взяла його тихенько попід руку, а він у котре перед нею знов розквіт.
І погляд їх не видавав ні звуку, проте кричав «КОХАЮ» на весь світ.

Додав: Гайдамака (19/05/14) | Автор: © Олег Марков
 
Розміщено на сторінці: Марков Олег
 
Переглянули твір - 1560 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 

Ключові (?): старість, зустріч, розлука, кохання

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
кохання - це чудово! hands ysi_razom
avatar
Чи не єдине на чому тримається світ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Вірш: НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ...
00:02:49

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz