11 лютого 1942 року в Кривому Розі було розстріляно нацистами одного з провідників націоналістичного підпілля, редактора часопису «Дзвін», полум’яного поета-патріота Михайла Пронченка.
Доля поета, якому судилося пройти крізь табори московського ГУЛАГу й бути розстріляним у нацистському Гестапо, неспростовно засвідчує, яким трагічним був шлях боротьби, обраний справжніми синами поневоленої України, розіп’ятої між нацистською та більшовицькою імперіями зла.
Як і в 30-ті – 40-ві роки минулого сторіччя визвольний дух поезій Михайла Пронченка й сьогодні кличе українців до боротьби.
**************
За життя треба триматись...
************************
За життя треба триматись -
Особливо,
Коли маєш ціль -
Боротись і боротись...
Не давай слабкостям панування -
Твердість поспіль...
До своєї цілі -
Прагнення
Необхідне,
Як бажання...
До неї треба:
- Бігти,
- Йти,
- Повзти...
І навіть,
Коли вже не можеш
Стояти -
Тоді,
Хоть,
Лежати,
В напрямі її -
Щоби твердість
В переконанні мати,
Що вірні твої
Дії...
------------------------------------
2012; PARIS (Alesia)
------------------------------------
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Катинський Орест Леонідович
